Борис Варга для Бі-Бі-Сі, Балкани

	Зоран Джінджіч вважався представником так званої про-європейської Сербії

Серед обвинувачених - службовці загонів поліції спеціального призначення, а також члени злочинних угруповань.

Пана Джінджіча - реформатора застрелили біля урядової будівлі у Белграді.
Його вбивство шокувало країну; теперішній процес називають у Сербії судом сторіччя.

Прем'єра Джінджіча було вбито 12 березня 2003 року, двома пострілами снайпера, під час входу до приміщення уряду.

Замах на прем'єра Зорана Джінджіча суд "назвав нападом на державу" і визнав винним 12 осіб, з яких 5 - заочно, бо вони переховуються.

Процес над вбивцями сербського прем'єра тривав три з половиною роки і перебував під сильним політичним та публічним тиском.

Серед засуджених вирок у сорок років ув'язнення отримали організатор замаху - колишній командир спецпідрозділу служби безпеки Мілорад Улемек, відомий за кличкою "Леґія", - та безпосередній виконувач - Звездан Йованович за кличкою "Змій", який стріляв у прем'єра.

Леґія та Змій у зверненні заперечували причетність до замаху. Мілорад Улемек сказав на суді: "Ніякого замаху на прем'єра я не організував, зокрема на Зорана Джінджіча. Увесь цей процес є несправедливим".

Решту 10 звинувачених, серед яких чимало співробітників сербської служби безпеки та люди, пов'язані з кримінальним світом, засуджено на терміни від восьми до тридцяти п'яти років ув'язнення.

Замах на сербського прем'єра вважається одним із найбільших ударів по молодій сербській демократії. Ось що говорив покійний прем'єр Зоран Джінджіч: "Лише пригадайте, як було в Сербії кілька років тому: терор, брехня в мас медія, репресії на вулицях, за кордоном з підозрою дивилися на нас. Треба мати терпіння, реформи не можна зреалізувати за один день".

Зоран Джінджіч вважався представником так званої про-європейської Сербії. Вищу освіту та звання доктора наук Джінджіч здобув у Німеччині. На початку дев'яностих років він стає одним із засновників Демократичної партії Сербії. З середини дев'яностих Джінджіч очолює об'єднану опозицію і розпочинає протести проти режиму Слободана Мілошевича, які аж у 2000-му році призвели до повалення режиму колишніх комуністів.

Оглядачі вважають, що процес над виконавцями і організаторами замаху на сербського прем'єра все ж таки не розкрив головних акторів, себто замовників. Отож суд спочатку планував досить широко підійти до справи замаху, розшукуючи замовників, організаторів та виконавців, але до кінця було доведено справу тільки щодо виконавців та організаторів.

Замах на сербського прем'єра понад чотири роки тому призупинив політичні та економічні реформи у Сербії, розколов суспільство і залишив серйозне попередження для політиків, які прагнуть залучити Сербію до НАТО та Євросоюзу.